В подростковом возросте я помню у нас в детской комнате весела большая картина. Это была фотография каких-то курганов в далекой Америке.
Этот пейзаж настолько был изучен ежедневным созерцанием этой дикой пустыни, что забыть его я уже никогда бы не смог. Этот пейзаж был настолько загадочным и далеким от той русской природы, что казалось это и вовсе не с нашей планеты.
Представить себе, что я когда то там окажусь и своими глазами это увижу было просто невозможно.
Прошли годы. Мы переехали в Америку. О той картине все было забыто. Но однажды случилось невероятное.
Мы с братом путешествовали по пустыням Невады, Нью Мексико и Аризоны, как вдруг увидели что-то до боли знакомое. Нашему взору открылась панорама той старой картины из нашего детства. Чувства были не описуемые. Тогда мы даже не знали, что это в Америке. А тут, вот оно, бери и трогай, оно теперь твое достояние.
Переводя эту историю в христианскую жизнь, напрашивается определенная аналогия.
То, что мы читаем в Библии о Царствии Небесном, кажется нам несбыточной картиной где быть простым смертным просто невозможно. Но однажды в твоей и моей жизни наступит день когда ты первый раз в своей жизни наступишь на золотую улицу и от этого опыта ты будешь сильно потрясен, что все таки дожил до этого...
То, что кажется сегодня мифом, сказкой для многих, для них оно этим и будет, а для тех кто мечтает и верит, Царствие Божие станет явью и достоянием на всю вечность.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
